Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (18) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (45) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сопко О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 31 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Сопко О. І. Два Ірмологіони Івана Югасевича - 1784-85 та 1806 років [Електронний ресурс] / О. І. Сопко // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2008. - № 10. - С. 98-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2008_10_16 | |||
| 2. | 
Мітченко О. І. Функція ендотелію та товщина комплексу інтима – медіа у жінок з метаболічним синдромом на тлі полікістозу яєчників [Електронний ресурс] / О. І. Мітченко, А. Г. Корнацька, В. Ю. Романов, О. В. Сопко // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 82-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_3_12 | |||
| 3. |
Мітченко О. І. Особливості формування серцево-судинного ризику в пацієнток з метаболічним синдромом на тлі полікістозу яєчників [Електронний ресурс] / О. І. Мітченко, А. Г. Корнацька, В. Ю. Романов, О. В. Сопко // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 49-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_4_8 | |||
| 4. | 
Мітченко О. І. Корекція чинників серцево-судинного ризику та сурогатних маркерів атеросклерозу в жінок із синдромом полікістозу яєчників [Електронний ресурс] / О. І. Мітченко, А. Г. Корнацька, В. Ю. Романов, І. В. Чулаєвська, О. В. Сопко // Серце і судини. - 2013. - № 3. - С. 54-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_3_9 Вивчено можливості немедикаментозної та медикаментозної корекції серцево-судинного ризику і сурогатних маркерів атеросклерозу в жінок із синдромом полікістозу яєчників. На першому етапі обстежено 90 жінок репродуктивного віку із синдромом полікістозу яєчників. На другому етапі дослідження за результатами повторного обстеження ретроспективно через 6 міс сформовано три групи: 1-шу становили 36 (40,0 %) жінок (середній вік <$E29,1~symbol С~0,9> року) з високою прихильністю до терапії; 2-гу - 20 (22,3 %) жінок (середній вік <$E29,0~symbol С~1,2> року), що мали високу прихильність до терапії та приймали харчові волокна; 3-тю - 34 (37,7 %) жінки (середній вік <$E28,2~symbol С~0,9> року) з низькою прихильністю. На першому та другому етапах дослідження в усіх пацієнток досліджували антропометричні дані, ліпідний та вуглеводний обмін, проводили вимірювання офісного систолічного і діастолічного артеріального тиску і 24-годинне амбулаторне моніторування артеріального тиску, оцінювали товщину комплексу інтима і медіа загальної сонної артерії та ендотелійзалежну вазодилатацію плечової артерії. | |||
| 5. | 
Сопко О. І. Випадок успішного лікування пацієнта із синдромом ледда [Електронний ресурс] / О. І. Сопко, Р. М. Козубович, І. Л. Заря, Р. І. Верещако, І. М. Молнар, А. В. Пироженко // Хірургія України. - 2013. - № 2. - С. 120-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_2_22 Описано випадок успішного хірургічного лікування пацієнта віком 46 років із синдромом Ледда та розвитком вторинної гострої механічної странгуляційної тонкокишкової непрохідності. Хворого госпіталізовано в хірургічне відділення Київської міської клінічної лікарні N 9 з діагнозом кишкової непрохідності, при дообстеженні іншої патології не виявлено. Причина непрохідності - заворот сліпої кишки, розташованої у лівому підребер'ї. Виконано інверсію товстої кишки з фіксацією висхідного відділу товстого кишечнику до парієтальної очеревини правого фланку черевної порожнини, назогастроінтестинальну інкубацію кишечнику, санацію і дренування черевної порожнини. | |||
| 6. | 
Сопко О. Художньо-образна виразність зображень у титулах рукописів Івана Югасевича [Електронний ресурс] / О. Сопко // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. - 2013. - Вип. 19(1). - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uk_msshr_2013_19(1)__5 | |||
| 7. |
Козубович Р. М. Комплексне лікування трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з дезагрегаційною тромбоцитопатією [Електронний ресурс] / Р. М. Козубович, О. І. Сопко, І. Л. Заря, Р. І. Верещако, Б. М. Коваль, В. В. Вальчук, О. І. Кундельський // Хірургія України. - 2014. - № 1. - С. 92-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_1_16 Мета роботи - проаналізувати результати комплексного лікування трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з дезагрегаційною тромбоцитопатією (ДТ). У проспективне дослідження залучено 40 пацієнтів, у яких діагностовано ДТ. Усі хворі мали трофічні виразки нижніх кінцівок венозної етіології у фазу альтерації. Середня тривалість існування трофічних виразок - (<$E 4,3~symbol С~1,5>) року. Загальна площа виразкової поверхні - від 35 до 155 см<^>2 | |||
| 8. | 
Сопко О. Оздоби королівського Євангелія 1401 року [Електронний ресурс] / О. Сопко // Вісник Львівської національної академії мистецтв. - 2013. - Вип. 24. - С. 188-200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnam_2013_24_22 | |||
| 9. |
Сопко О. І. Пам’ятки рукописного мистецтва Закарпаття XIV – XIX століть [Електронний ресурс] / О. І. Сопко // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2013. - № 2. - С. 136-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2013_2_40 | |||
| 10. | 
Лутай Я. М. Клінікопрогностичне значення результатів проби з потікзалежною вазодилатацією у хворих із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / Я. М. Лутай, О. М. Пархоменко, А. О. Степура, О. І. Іркін, Д. О. Білий, О. О. Сопко // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 3. - С. 35-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_3_8 | |||
| 11. | 
Пархоменко О. М. Вплив порушення функції нирок на перебіг інфаркту міокарда, ускладненого серцевою недостатністю з збереженою систолічною функцією лівого шлуночка серця [Електронний ресурс] / О. М. Пархоменко, О. С. Гур'єва, Ю. В. Корнацький, С. М. Кожухов, О. О. Сопко // Фізіологічний журнал. - 2013. - Т. 59, № 4. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2013_59_4_14 Для вивчення впливу функції нирок на розвиток ускладнень гострого інфаркту міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST на електрокардіограмі залежно від наявності гострої серцевої недостатності (СН) у хворих із фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) >> 40 % оцінено швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) на 1-шу і 3 - 10-ту добу ІМ. У пацієнтів із ФВ ЛШ >> 40 % і ознаками гострої СН (1-ша група, n = 153) ШКФ << 70 мл/хв у перерахунку на одиницю площі поверхні тіла на 3 - 10-ту добу ІМ виявилася достовірним незалежним маркером ризику повторного ІМ (співвідношення ризиків (СР) з 95 % довірчим інтервалом [95 % ДІ] = 4,08 [1,72 - 11,73], P << 0,005) і смерті від серцево-судиних захворювань (CP [95 % ДІ] = 3,61 [1,09 - 11,99], P << 0,05). У хворих із ФВ ЛШ >> 40 % без ознак гострої СН (2-га група, n = 338) ШКФ << 68 мл/хв є фактором високого ризику смерті протягом трьох років після інфаркту (CP [95 % ДІ] = 7,13 [2,06 - 24,74], P << 0,005). Значення ШКФ не мали кореляції із рівнем маркерів ушкодження міокарда. В 1-й групі ШКФ на 3 - 10-ту добу ІМ має достовірну негативну кореляцію з фактором некрозу пухлини <$Ealpha> та фактором росту ендотелію судин і тривалістю реєстрації симптомів гострої СН. У 2-й групі ШКФ не корелює із рівнем маркерів активації системного запального процесу та функції ендотелію, що свідчить про різні механізми розвитку дисфункції нирок у пацієнтів із збереженою систолічною функцією ЛШ з проявами СН та без них на 1-шу добу ІМ з елевацією сегмента ST. | |||
| 12. | 
Мішалов В. Г. Результати лапароскопічної холецистектомії при гострому холециститі та його ускладнених формах у хворих різних вікових груп [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, Р. В. Бондарєв, В. М. Іванцок, О. І. Сопко, Р. М. Козубович, І. В. Лозян // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 68-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_2_23 | |||
| 13. |
Козубович Р. М. Успішне хірургічне лікування хворої з пухлиною яєчника гігантського розміру, ускладненою перфорацією та розлитим гнійним перитонітом [Електронний ресурс] / Р. М. Козубович, О. І. Сопко, Р. В. Бондарєв, А. Д. Марченко, Л. В. Боровікова, І. Л. Заря, О. В. Ковтуненко, С. С. Крамаренко, С. О. Кондратенко // Хірургія України. - 2015. - № 3. - С. 89-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_3_17 Описано клінічний досвід лікування пухлини яєчника гігантського розміру, ускладненої перфорацією та розлитим гнійним перитонітом у хворої віком 57 років. Інтраопераційно виявлено близько 16 л гнійного вмісту та гігантську пухлину правого яєчника розміром <$E50~times~60~times~40> см з перфорацією. Виконано екстирпацію матки з придатками, видалення великого чепця, інтубацію тонкої кишки, санацію та дренування черевної порожнини (ЧП). Бактеріологічне дослідження вмісту з ЧП виконано у 1-шу, на 3-тю і 5-ту добу. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. На 5-ту добу в ексудаті з ЧП росту мікрофлори не виявлено. Перистальтика відновилася на 5-ту добу. На 10-ту добу лікування пацієнтку виписано в задовільному стані. У випадку розвитку такого ускладнення пухлини яєчника, як нагноєння її вмісту з перфорацією та перитонітом, хірургічне втручання з радикальним видаленням джерела деструктивно-запального процесу, інтраопераційною санацією та адекватним дренуванням тонкої кишки і ЧП є ефективним методом боротьби з абдомінальною інфекцією, що знижує частоту летальних наслідків у пацієнтів із цією патологією. | |||
| 14. |
Лутай Я. М. Ендотелійзалежна вазодилатація у хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST та відновленим коронарним кровотоком: механізми розвитку та значення для клінічного перебігу захворювання [Електронний ресурс] / Я. М. Лутай, О. М. Пархоменко, А. О. Степура, О. І. Іркін, Д. О. Білий, О. В. Шумаков, О. О. Сопко, Ю. М. Соколов // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_2_3 Цель работы - оценить функцию эндотелия в динамике острого периода инфаркта миокарда (ИМ) с элевацией сегмента ST по результатам пробы с потокозависимой вазодилатацией и определить связь ее нарушений с развитием синдрома "невозобновленного кровотока" и осложнениями госпитального периода заболевания. В исследование включен 151 пациент с острым коронарным синдромом с элевацией ST. Больные поступили в течение первых 12 ч от развития симптомов заболевания. У всех пациентов проведена проба с потокозависимой вазодилатацией (ППЗВ) при поступлении (в среднем через (13,8 +- 1,5) ч от развития симптоматики) и на 7-е сутки. Результаты. Выявлено, что пациенты с острым ИМ с элевацией ST характеризуются снижением прироста диаметра плечевой артерии при проведении ППЗВ в 1-е сутки с последующим ее улучшением на фоне современной терапии (P = 0,014). Результаты ППЗВ в 1-е сутки не зависели от основных клинико-анамнестических характеристик, локализации острого ИМ и выраженности поражения венечных артерий, но коррелировали с исходным уровнем глюкозы (r = -0,29, P = 0,004). Выводы: снижение прироста диаметра плечевой артерии << 5 % при проведении ППЗВ ассоциировалось с более редкой спонтанной реканализацией инфарктзависимой венечной артерии и более частым развитием синдрома no-reflow после первичной ангиопластики, что обусловило большую вероятность внутригоспитальных осложнений (развитие острой левожелудочковой недостаточности, смерть) в этой группе. Наихудшие результаты течения госпитального периода отмечены у больных с парадоксальной реакцией при проведении ППЗВ. | |||
| 15. | 
Лєгостаєва О. О. Вдосконалення методики аналізу доходів банку та його прибутковості [Електронний ресурс] / О. О. Лєгостаєва, О. В. Сопко // Молодий вчений. - 2014. - № 12(1). - С. 191-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2014_12(1)__47 | |||
| 16. | 
Пархоменко О. М. Діагностичне та прогностичне значення регулюючих мікроРНК у хворих на гострий інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / О. М. Пархоменко, О. О. Сопко, Я. М. Лутай, В. Є. Досенко // Український медичний часопис. - 2013. - № 3. - С. 42-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_3_11 Зазначено, що мікроРНК - маленькі дволанцюгові молекули рибонуклеїнової кислоти (РНК), що здійснюють регуляцію експресії генів на посттранскрипційному рівні. Дослідження мікроРНК є сучасним напрямком розвитку фундаментальної та клінічної кардіології. Проведено огляд фізіологічної та клінічної ролі мікроРНК у хворих на гострий інфаркт міокарда, можливості та перспективи їх застосування у практичній кардіології. | |||
| 17. |
Пархоменко О. М. Гострий кардіоренальний синдром у стабільних хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST: патогенетична роль порушення ендотелійзалежної вазодилатації [Електронний ресурс] / О. М. Пархоменко, О. О. Сопко, Я. М. Лутай, О. І. Іркін, А. О. Степура, Д. О. Білий, С. П. Кушнір // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 6. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_6_6 Мета роботи - встановити можливі клініко-патогенетичні механізми погіршення функції нирок у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST упродовж перших 7 діб госпітального спостереження. Обстежено 122 хворих з ГКС з елевацією сегмента ST, госпіталізованих у перші (4,31 +- 0,23) год від розвитку захворювання, які одержали реперфузійну терапію (первинне черезшкірне коронарне втручання - 86,9 %) або мали ознаки спонтанної реканалізації інфарктзалежної артерії (9,0 %). Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) визначено розрахунковим методом за формулою MDRD. Гостре ушкодження нирок визначено як динамічне зниження ШКФ на 20 % та більше порівняно з початковим рівнем у строки від 3-ї до 7-ї доби госпітального періоду ГКС. Функцію ендотелію судин у хворих на ГКС визначено за даними проби з ендотелійзалежною вазодилатацією (ЕЗВД). Залежно від рівня ШКФ при госпіталізації хворих на ГКС розділили на три групи: 1-ша - з <$E roman ШКФ~symbol У~90> мл/(<$E roman {хв~cdot~1,73 м sup 2}>); 2-га - з ШКФ 60 - 89 мл/(<$E roman {хв~cdot~1,73 м sup 2}>); 3-тя - з ШКФ 45 - 59 мл/(<$E roman {хв~cdot~1,73 м sup 2}>). У хворих 1-ї групи розвиток гострого ушкодження нирок відзначено за наявності більш вираженої дисфункції ендотелію та її збереження протягом 7 діб спостереження. У хворих з помірно вираженою дисфункцією нирок її прогресування може бути пов'язане зі збереженням дисфункції ендотелію судин на тлі персистування активації прозапальних процесів. У хворих із вихідною дисфункцією нирок погіршення їх функції відбувається на тлі прогресування дисфункції ендотелією без ознак підвищення маркерів системного запалення. Одержані результати дозволяють визначити дисфункцію ендотелію як важливий патогенетичний чинник погіршення функції нирок - гострого кардіоренального синдрому у хворих з ГКС та свідчать про те, що у його виникненні мають значення не стільки вихідне значення ШКФ, скільки низький рівень ЕЗВД в 1-шу добу захворювання (особливо у хворих зі збереженою функцією нирок) та недостатнє відновлення функції ендотелію протягом першого тижня лікування (у хворих всіх груп). | |||
| 18. |
Пархоменко О. М. Вплив дисфункції нирок на віддалені прогнози у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда без виражених гемодинамічних порушень в анамнезі [Електронний ресурс] / О. М. Пархоменко, О. О. Сопко, Я. М. Лутай, О. І. Іркін // Український медичний часопис. - 2015. - № 4. - С. 79-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2015_4_24 Наведено результати ретроспективного аналізу даних стабільних пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST без кардіогенного шоку або набряку легень. Встановлено, що знижений початковий рівень швидкості клубочкової фільтрації не впливає на віддалений прогноз, а зниження функції нирок >= 20 % упродовж семи діб госпітального періоду асоціюється з більш ніж двократним збільшенням кількості випадків серцево-судинної смерті (ССС) і комбінації ССС із повторним ГІМ протягом наступних трьох років. Артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, серцева недостатність в анамнезі впливали на функціональний стан нирок у 1-шу добу ГІМ, але не зумовлювали погіршення функції нирок упродовж семи діб госпітального періоду. Не виявлено зв'язку між порушенням внутрішньосерцевої, центральної гемодинаміки, фактом застосування рентгеноконтрастних речовин і динамічним зниженням швидкості клубочкової фільтрації. | |||
| 19. | 
Сопко О. І. Особливості художнього оздоблення титульних аркушів Івана Югасевича у рукописах за 1759-1812 роки (до 270-річчя народження) [Електронний ресурс] / О. І. Сопко // Науковий вісник Закарпатського художнього інституту . - 2012. - № 2. - С. 102-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/newtracaar_2012_2_15 | |||
| 20. |
Сопко О. І. "Прикрянський" та "невицький" періоди у творчості Івана Югасевича Склярського [Електронний ресурс] / О. І. Сопко // Науковий вісник Закарпатського художнього інституту. - 2010. - № 1. - С. 137-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/newtracaar_2010_1_20 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |